Саме два роки тому ми востаннє були свідками наймасштабнішого ринку телевізійного контенту в тому вигляді, в якому він існував десятки років: 13-15 тисяч учасників з усього світу, найбільші гравці індустрії, міжнародні кооперації, багата програма конференцій, лекцій та панельних дискусій.

Потім були два довгі роки онлайн-зустрічей і заходів. Ми навчилися взаємодіяти у нових реаліях, ефективно вести переговори, продавати, купувати і домовлятися про виробництво контенту.

Від першого за довгий час офлайн-заходу очікувала чимало. Це і бажання зустрітися з партнерами особисто, і інтерес до анонсованої програми серіалів і конференцій, і можливість, нарешті, почути з перших уст, що відбувається у різних частинах світу з телебаченням і платформами, які за час пандемії показали чимале зростання серед глядачів.

Реальність внесла відчутні корективи у захід. Точних цифр немає, але, за моїми відчуттями, учасників було удвічі менше, ніж зазвичай. Ключові гравці — компанії-мейджори Warner Bros, NBC Universal, Disney та ін. — проігнорували захід. Представники кількох країн не приїхали через ковідні обмеження, деякі, можливо, побоялися великого скупчення людей. Підсумок — партнери переважно з європейських країн, трохи з Північної Америки та Азії. Від України традиційно були представники більшості медіагруп і виробників контенту.

Здавалося б, за таких умов мало що може вразити і надихнути. Але насправді цей ринок виявився ковтком свіжого повітря щодо сенсів і форматів, ідей і напрямів для співпраці та розвитку.

Ковідна ера змусила нас працювати ще більше, бути креативнішими. Серед того, що я встигла подивитися і почути, це те, що згодом з’явиться багато нових ідей та оригінальних історій. Експерти ринку сходяться в одному: пандемія — це той стусан, який був потрібен усім.

Під час ринку MIPCOM увага покупців з усього світу була прикута до заходів, які пропонують нові ідеї серіалів, документальних проєктів, великих і розважальних шоу.

Топ-5 форматів щодо кількості адаптацій у всьому світі родом з Азії, і це I can see your voice та The king of Masked Singer. Останній успішно адаптували на телеканалі «Україна» під назвою «Маска».

Проєкт давно перестав бути просто новим успішним праймовим шоу. Він дав старт цілому напряму розважальних форматів під умовною назвою «Розваги в масках» (Masked Entertainment). Кілька компаній розробили і продовжують створювати нові варіації на цю тему:  чи то танці в масках, чи то родичі зірок, які співають у масках, чи то технологічно створені аватари реальних героїв, які разом зі своїм прототипом стоять на сцені, співають, танцюють, плачуть і сміються.

Усілякі варіації шоу побачень, і дейтинг на піку популярності. Щонайменше 10 нових шоу. Серед них проєкт, в якому 12 холостячок і один холостяк, але тільки половині цікаво зустріти своє кохання, решта хоче виграти грошовий приз, любовні трикутники, побачення для людей із дивацтвами і навіть пошук ідеального чоловіка в історії та крізь століття. А Шведське суспільне телебачення пішло ще далі: проєкт із грайливим навою Sexy Hands показує історію однієї дівчини та трьох обранців із вадами слуху. Вона їх обирає по руках, які стирчать зі стіни під час різних змагань. Що ж, оригінально. Тренд зростання популярності шоу побачень має зрозумілу причину: брак любові, добрих і приємних емоцій. Пандемія це ще більше посилила.

Добірки серіалів нічого революційно нового не додали. Багато історій про непросту жіночу долю, домашнє насильство і чергові варіації на тему «чому жінки вбивають». Знову-таки, за словами експертів, це все наслідки тривалого сидіння вдома і погіршення стосунків у сім’ї. Найімовірніше, ці теми і надалі хвилюватимуть суспільство, а отже, відтворюватимуться у різних формах.

Майже цілковита відсутність оригінальних за сюжетом та яскравістю проєктів вигідно вирізняє костюмовані драми та комедійні проєкти. Запам’яталася турецька багатосерійна теленовела про Барбароссу — відомого пірата часів Сулеймана Пишного. Яскраві казкові декорації привернули увагу до цього проєкту на тлі похмурих і безнадійних історій.

Будь-який проєкт, який жанрово і стилістично вирізняється серед нехай навіть якісних і високобюджетних, має більше шансів на успіх. Як не згадати тут гучний серіал південнокорейського виробництва «Гра в кальмара», який зібрав рекордну кількість переглядів на Netflix за весь час існування сервісу. Ідея не нова: ігри на виживання завжди збуджували уяву глядачів. При цьому автентична корейська дійсність (яка перемежовується з гіпертрофовано яскравою картинкою з дитячими іграми, де ціна питання — життя) на тлі простої і зрозумілої історії головного героя зробила проєкт неймовірно популярним серед передплатників в усьому світі.

Підсумовуючи, хочу сказати кілька слів про український телевізійний ринок, який щороку виробляє тисячі годин контенту. Багато чого відповідає світовим трендам. Приємно наголосити, що і оригінальні розробки, і адаптації міжнародних форматів у нас виробляють з урахуванням національних особливостей і реальності, в якій ми живемо. Мені здається, новим рівнем буде створення контенту без прив’язки до міжнародного потенціалу. Ставка на оригінальність та національні особливості, при цьому прості й зрозумілі герої та їхні цінності — ось ключ до успіху будь-яких проєктів на найближчі роки.