До Академії DTEK приїхала Барбара Оклі – професорка інженерних наук Оклендського університету, авторка найпопулярнішого курсу на Coursera про те, як навчитися вчитися. Здобула диплом зі славістики у Вашингтонському університеті, служила в армії. Військова служба підштовхнула її до вивчення технічних наук, а згодом – розкриття таємниць мислення. Зараз ви дізнаєтесь про поведінку мозку, про те як перемогти прокрастинацію, потоваришувати з внутрішнім «прибульцями» та припинити істерики над складними завданнями.
Розігріваємо двигун мозку
Пам’ятаймо, геніальність у простоті. Тому перші три прості маленькі кроки.
- Просто почніть. Зважтесь на перший крок. Це стосується будь-чого. Пам’ятайте, щастя усміхається тим, хто пробує. Якщо ви зважились на початок, ви запустили процес, певну енергію і далі ви отримаєте перші результати, які надихатимуть вас.
- Перш ніж вивчати книгу чи будь-який матеріал, корисно, насамперед, переглянути малюнки, графіки, схеми, підзаголовки. Це розігріває двигун нашого мозку. 1-2 хвилини такого перегляду допомагає впорядкувати думки, таким чином ви створюєте «нейронні гачки», за які потім чіплятиметься ваше мислення.
- Використовуйте незнання! Навчальний процес – це і є та робота, яка виводить нас із незнання. Правильно сформулювати запитання – це вже 80% перемоги. Якщо вам вдалося ясно окреслити, чого саме не знаєте, ви вже майже відповіли на своє питання.
Два режими мислення
- Сфокусоване.
- Розпорошене.
Сфокусоване – означає зосередженість на задачі, це висока концентрація передньої частини кори головного мозку. Коли ми на чомусь концентруємось, префронтальна кора головного мозку активізується й надсилає сигнали в нейронні мережі. Такий процес нагадує восьминога, що розпускає щупальця навколо себе й намацує все, до чого дістане.
Розпорошене – розсіяне мислення, коли думки протікають через ваш мозок. Наприклад, коли ви перебуваєте в ванні, чи їдете в автобусі мозок розслаблений, неначе літає в небесах. І саме він дає можливість несподівано побачити стару проблему в новій перспективу, бо побудований на «широкому масштабі». Саме тоді, коли ви мислите більш розслаблено ваш мозок утворює нові нейронні зв’язки.
Ці знання приводять нас до наступного висновку: щоб краще запам’ятовувати та навчатись на глибинному креативному рівні варто розвивати й використовувати як зосереджений, так і розсіяний режими.
Як навчитись розпорошеному мисленні
Пам’ятайте: коли ви робите паузи, мислення продовжує паралельно працювати в розпорошеному режимі. Ідеальна комбінація: ваше навчання триває тоді, коли ви розслабляєтеся та вмикаєте дефолтову систему мозку. Деякі люди вважають, що ніколи не входять у розпорошений режим мислення, але це не так. Щоразу, коли ми розслабляємося й не думаємо ні про що конкретне, наш мозок входить у свій природний «фоновий» режим, який є однією із форм розпорошеного мислення. Це властиво всім.
Способи активації розсіяного режиму:
- заняття у спортзалі,
- пробіжки, прогулянки, плавання, танці,
- приймання ванни або душу,
- слухання музики, особливо без слів,
- медитація або молитва,
- сон, відпочинок.
Навчитись перемикати мозок допоможе техніка «Помідора», розроблена Франческо Чирілло.
Щоб користуватися методикою потрібно:
- встановити таймер на 25 хв.
- почати працювати, жодних відволікань на телефон, інтернет і т.д. Якщо поряд є колеги, родичі скажіть їх, що ще «не з’їли помідора»
- отім зробити перерву на 5 хв. Якщо у вас є кіт/собака погладьте, послухайте улюблену музику, обійміть себе чи когось, випийте чаю/кави.
Перебування під часовим контролем – це легкий стрес, який насправді допомагає нам впоратись з великим стресом.
Прокрастинація. Як захиститись?
Важко сконцентруватись? Починаєте прокрастинувати?
Як тільки-но підловили себе на цьому, скажіть «стоп» та починайте знову зосереджено концентруватись та працювати по техніці Помідора далі поки не спрацює таймер.
Ми маємо усвідомити, коли ми думаємо про те, що не хочемо робити, у нас виникає відчуття болю і мозок перенаправляє увагу на щось приємне. Як результат нам стає добре. Наш мозок прагне задоволення. Що ж робити? Дієвим способом є «метод контрастів». Відповідно до нього потрібно зіставити вашу теперішню ситуацію й вашу ціль та відчути різницю між ними, відчути контраст із теперішнім життям. Як результат у вас з’явиться енергія та бажання діяти, а не прокрастинувати.
Звичка як явище
Звички зберігають нашу енергію. Вони допомагають звільнити мозок для інших справ.
Звичка складається із 4 елементів: зачіпка, рутина, винагорода, віра. Зачіпка – це щось, що приводить вас у зазомбований режим, наприклад, погляд на список запланованого. Рутина і є цей зазомбований режим, він може бути корисним, коли ви завзято почали робити важливу справу, або руйнівним, коли ви годинами застрягли в соц.мережах. Винагорода – обов’язково потрібно знаходити собі винагороду, що буде після того, як ви зробите справу, яку не хочете робити. Віра – звички мають владу над вами через віру в них. Якщо ви хочете змінити якусь звичку, змініть свою віру в неї.
В нашому житті частіше за все наші думки йдуть по шаблонам, звичним маршрутам. Як це змінити? Варто визначити критичну точку, тобто вашу реакцію на зачіпку. Єдина дія, що потребуватиме сили волі, – зміна цієї реакції та розуміння до чого призведе ця звичка. Це не легко – і це факт. Але ж пам’ятаймо, один поганий день зусиль може наблизити багато хороших.
Звичка це повторення. Наша задача з вами виявити шкідливі звички та трансформувати їх. А коли трансформували то пам’ятати про просте правило вивчення чогось нового: не залишайте нову тему без уваги більш ніж на день.
Експерименти над самим собою – ключ до самовдосконалення!
Навчання це все одно що спекти пиріг з багатьма складниками. В навчанні головна складова нейрони. Їх в нас 86 млрд. Скористаймось метафорою – нейрон-прибулець з трьома ніжками та дендритами. На дендритах є маленькі розгалуження і ніби рука зверху. Уявімо, що прибульцям подобаються інші прибульці. Один простягає свою руку і торкається до іншого, саме це відбувається коли ми вчимось. Коли ви щось вивчаєте, ви створюєте нові зв’язки. Уявімо, що я вивчила нове слово на іспанській, або вивчаєте новий крок у танці, саме в ці моменти формуються нові нейронні зв’язки. Тому варто експериментувати, постійно поповнювати себе новими знаннями.
4 техніки, які допомагають вчитися найбільш ефективно:
- Перечитування
- Виділення або підкреслення
- Пригадування
- Створювання ментальної мапи
Автор
