Зазвичай витрати на підвищення енергоефективності підприємств є досить великими. Особливо, коли йдеться про важку промисловість. Але при цьому варто враховувати, що в перспективі вартість енергоресурсів може виявитися вищою, ніж увесь енергоефективний проект.

Звісно, підприємство може самостійно розробити енергоефективні заходи, виділити власне фінансування для їх втілення або залучити банківські кредити, самостійно обрати обладнання та контролювати його монтаж і введення в експлуатацію. 

При цьому усі ризики такого проекту підприємство бере на себе. 

Саме через ризики, дефіцит та вартість довгострокового фінансування системне впровадження енергоефективної модернізації в українських реаліях це скоріше виключення, ніж правило.

Власники бізнесу охочіше інвестують в основний напрямок діяльності, часто недооцінюючи ефект енергомодернізації. 

Також, капітальні інвестиції частіше направляються на ремонти та підтримку, при цьому оновлення застарілого обладнання відкладається. 

Тому зазвичай енергоефективні проекти на підприємствах фінансуються за залишковим принципом, і багато цікавих проектів роками залишаються на поличках головних інженерів.

Одним з інструментів для одночасного розв’язання проблеми ризиків успішності енергоефективного проекту та його фінансування може стати енергосервіс. 

Цей інструмент вже добре показав себе у бюджетній сфері. На сьогодні в Україні укладено близько 400 енергосервісних договорів щодо енергомодернізації бюджетних закладів – дитячих садків, шкіл, лікарень, адміністративних будівель. 

Послуги енергосервісу на ринку України надають близько 30 компаній, з яких 10 є найактивнішими. 

Доступний цей інструмент і для промисловості, де укладено 80 ЕСКО-договорів, економія енергоресурсів по яких сягає до 90%.

Як працює енергосервіс?

Механізм енергосервісу передбачений Законом України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.

Діяльність енергосервісних компаній полягає в тому, що вони інвестують власні кошти та надають підприємствам комплексні послуги з підвищення енергоефективності “під ключ”.

Це включає технічну розробку проекту, постачання та монтаж обладнання, моніторинг споживання, навчання співробітників підприємства з використанням нових технологій тощо.

Завдяки цим заходам досягається певний рівень економії, що розподіляється між енергосервісною компанією та клієнтом. 

При цьому виплати енергосервісній компанії не перевищують досягнутий ефект.

Механізм енергосервісу передбачає, що повернення повернення інвестицій відбувається виключно за рахунок економії енергоресурсів – лічильники фіксують споживання і підприємство може оцінити результат вже у перший місяць реалізації проекту. 

До того ж усі ризики успішності проекту, досягнення економії та надійної роботи обладнання бере на себе енергосервісна компанія. 

Додаткова економія ще полягає й у тому, що для залучення інвестицій в рамках енергосервісного проекту не потрібні застави, комісійні та інші додаткові платежі, на відміну від кредитного фінансування.

Почати з головного

Ключовим етапом енергосервісного проекту є заміна старого обладнання на сучасне ефективне та ощадливе. 

Після завершення дії енергосервісного контракту обладнання передається на баланс підприємства-замовника і, відповідно, весь ефект економії отримує саме клієнт.

Зокрема мова йде про модернізацію систем освітлення, опалення, вентиляції, заміну компресорного та газоспоживчого обладнання, автоматизацію електроприводів, встановлення частотних перетворювачів та ін. 

При цьому ми зазвичай радимо клієнтам починати з освітлення. Вагомий додатковий ефект після його оновлення – це комфорт та безпека праці, а значить і підвищення продуктивності.

Результати та приклади енергоефективних проектів

За чотири роки енергосервісна компанія YASNO Efficiency профінансувала та виконала для бюджетних установ та промислових підприємств 80 енергоефективних проектів вартістю 1,6 млрд грн. Сумарно вони дозволяють клієнтам щорічно економити 270 млн. грн. витрат на енергоресурси. Споживання газу зменшилося на 1,6 млн. куб. м., а електроенергії – на 150 млн. кВт·год. Для порівняння, приблизно стільки ж електроенергії споживає населення таких міст як Луцьк чи Тернопіль або генерує сонячна електростанція потужністю 120 МВт. При цьому викиди СО2 до атмосфери зменшуються на 115 тис. тон на рік.

Якщо розглядати конкретні проекти, то результати говорять самі за себе. Наприклад, модернізація системи освітлення на Придніпровській ТЕС та Добропільській ЦЗФ дозволила кожному з цих підприємств досягти економії 90% електроенергії на рік. На Ладижинській ТЕС після встановлення перетворювачів частоти на електродвигуни та модернізації систем освітлення економія склала 54% або 6 млн кВт·год.

На Центральному ГЗК успішно працюють 6 проектів YASNO Efficiency, завдяки яким споживання зменшилося на 68% або 13 млн кВт·год електроенергії на рік. На Північному ГЗК модернізовані система освітлення та парк насосного обладнання дозволяють підприємству економити 88% та 35% електроенергії відповідно. Для підвищення конкурентоздатності продукції, комплексно підходять до енергомодернізації металургійні комбінати.

На МК «Азовсталь» лише завдяки модернізації системи освітлення виробничих приміщень вдалося досягнути 85% економії або 56 млн кВт·год електроенергії на рік – це найбільш масштабна енергомодернізація в Україні на умовах енергосервісу. На ММК імені Ілліча успішно реалізовано 6 проектів по модернізації систем освітлення, газоспоживчого обладнання та компресорного парку, що дозволило підприємству зменшувати витрати на енергоресурси на 67 млн грн щорічно.

Зміна пріоритетів

Спілкуючись з десятками підприємств, ми бачимо поступове зростання попиту на енергоефективні рішення. 

Підприємства, які реалізували хоча б один енергоефективний проект із залученням інвестицій від енергосервісної компанії, стають постійними клієнтами і в десятки разів збільшують свої програми по енергомодернізації. 

Ініціатива щодо запровадження енергоефективних рішень надходить як від керівництва підприємства, так і від працівників виробництва, які щоденно працюють із застарілим обладнанням.

Енергозбереження та енергоефективність стають не лише трендом, а й економічно необхідним рішенням для підприємств. 

Для підвищення конкурентоспроможності українським підприємствам в дуже короткі терміни потрібно зробити все те, що не було зроблено за останні десятиліття, а енергоефективність в цьому переліку завдань стоїть чи не на першому місці.